Радіобіологія, або радіаційна біологія, – це наука про дію іонізуючих ви-промінювань на живі організми та їх угруповання. Останніми десятиліттями об’єктами вивчення радіобіології стали не тільки живі організми і їх угрупован-ня, але й біологічно важливі молекули, клітини й популяції клітин, окремі процеси метаболізму. І з’явилось нове визначення радіобіології – це наука про дію іонізуючих випромінювань на живі системи всіх рівнів організації. Це формулювання не є альтернативним першому – вони обидва правильні.
Основним завданням радіобіології є вивчення закономірностей дії іонізуючих випромінювань на живий організм з метою пошуку можливостей щодо керування його реакціями на цей фактор. Воно передбачає вивчення механізмів взаємодії випромінювань з речовинами клітин і тканин, чутливості живих організмів до іонізуючих випромінювань, розробку засобів їх захисту від радіаційного ураження і шляхів післярадіаційного відновлення, дослідження шляхів міграції і біологічної дії інкорпорованих організмами радіоактивних речовин. Втім, останнє завдання є основним для окремого розділу радіобіології – радіоекології.
Радіоекологія, або радіаційна екологія, – це розділ радіобіології, який ви- ник на стику її з екологією. Радіоекологія вивчає концентрації та міграцію радіоактивних речовин (радіонуклідів) в навколишньому середовищі та вплив їх іонізуючого випромінювання на живі організми та їх угрупування.
Головною метою радіоекології є зменшення уражуючої дії іонізуючих випромінювань на живі організми, і в першу чергу людини, шляхом послаблення їх впливу на молекулярні та клітинні структури за допомогою різних чинників фізичної і хімічної природи, обмеження надходження радіоактивних речовин до організму харчовими ланцюгами, їх виведення, індукцією процесів післярадіаційного відновлення.
- Викладач: Надія Гловин